Представляємо уривки із щоденникових записів Анатолія Павлюка – фахівця з обліку та фінансів, близького друга ПавлаТичини.
А. Павлюк залишив нам неоціненний архівний спадок. Цей спадок є джерелом дослідження не лише життєвого шляху Павла Тичини, а й історії тогочасного Києва, періодів його занепаду та розвитку, навіть зміни настроїв населення.
Уривки підібрані у спосіб, що дозволяє коротко охарактеризувати основні напрямки подій, що відбувалися в Києві восени 1941 року:
1. наслідки тактики “випаленої землі”, застосованої під час відступу Червоної армії;
2. дії німецької влади у щойно окупованому місті.
19.09.1941
Уранці я встав годин в 9. Ольга Як. позвала мене на балкон – подивитись, як носять грабоване. Дійсно люде бігли до базару з пустими мішками, клунками, кошиками, а звідти тягли борошно, ще щось, вимазані, як мірошники.
[…]
Коло Саксаганської я вже побачив людей, що несли щось тягуче, що ляпало з рук, липло до одежі, протікало між пальці […] – це несли тісто з пекарень.
По місту рознеслась чутка, що сьогодні з Києва о 3 год. ранку почався відступ червоної армії. Київ у кільці.
19.09.1941
В ніч на 17.09 у Вас. Кир. вилетіли вікна.
У нас удень 18.09.
Евак. почалась 18.09.
Німці вступили 19.09 о 14 год.
В 105, угловий будинок і інші впало пять снарядів.
Чому програли?
Ми воювали весь час.
26.09.1941
Щодня чуємо про вибухи, що відбуваються в місті, про міновані будинки, та й власні вуха не позакладало – частенько весь будинок здригається і вікна дзвенять.
Позавчора всі схвильовані були вибухом, що стався на Хрещатику по обіді, чи в будинку комендатури, чи поблизу нього. Уявляю, скільки там потерпіло людей – тисячі стоять у черзі в різних справах.
Після вибуху почалася пожежа, яка захопила, як розповідають, цілі квартали – горів пасаж один і другий, Консерваторія, музична школа, і всі прилеглі будинки. Кажуть, що вогонь захопив усю Прорізну.
26.09.1941
[…]
По місту розповсюджуються жахливі чутки, що весь Київ мінований. З-під Опери, Музею Леніна повитягали міни. Пожежі гасити нема чим – водогін не працює, пошкоджений, як і електрика, при відступі більшовиками.
[…]
Передають, що вчора Віра чула передачу з Москви (коло автомобіля). Диктор оголошує, що Київ німці підривають і палять. А тут німці, чуючи це, кажуть: “Слухай, […] що Москва бреше!”
26.09.1941
[…]
Підпали та терористичні акти викликають репресії з боку німецької армії до євреїв. Вчора арештовували їх і кудись повели значну партію – збирали їх на площі Толстого.
28.09.1941
Сьогодні оголошено наказ військового командування про те, що “всі жиди (мешканці Києва і околиць) повинні зібратися завтра 29.09.41 о 8 год ранку на розі вул. Мельника і Докторівської (коло кладовища) взявши з собою теплу одежу, цінні речі. Хто знайдений буде в іншому місці, буде розстріляний. Така ж кара тому, хто займе жидівське помешкання чи забере речі їхні”.
Євреї надзвичайно схвильовані, бояться репресій, а решта населення тремтить – чекає диверсій з боку євреїв.
02.10.1941
Електрики досі нема, трамвай, тролейбус не працює, хліба пекарні не печуть. Колію (одну, що залишилась) зіпсовано так, що її треба остаточно розібрати, а потім покласти наново.
[…]
Люди з пожежі ще й досі сидять на вулицях – з котами, собаками, курями. Сплять на пожитках і тут же варять щось на примусах і трісках, хворі лежать на розкладушках, вмирають.
Невже у того ката, що підпалив Київ, не здригнулося серце й рука, що він прирік на такі муки тисячі людей?
02.10.1941
[…]
Єврейська тема – або за офіціальною термінологією – жидівська – доводиться після 24 років переучуватись – актуальна ще й сьогодні. Навколо їхньої долі розмови без кінця. Кожен домислює по-своєму – […] ніби Америка оплачує збитки за пожежу, а їх забирає собі, ніби буде обмін з СРСР на осіб інших національностей, не жаліють фарб і на трагічні картини. А де істина?
Фото: Хрещатик у руїнах, 1941 рік
Jankovich Ignac, Forteplan \ Надав Михайло Маркович
Джерело: localhistory.org.ua, стаття “Вогонь жер і знищував усе”: Радянський підрив Хрещатика в 1941 році (ФОТО)
Авторка: молодша наукова співробітниця відділу науково-освітньої роботи Волоконська А.
