Серед міленіалів – музей Павла Тичини

 

У 2020 році Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини відсвяткував своє 40-річчя. Усі заходи, які проходитимуть в музеї цього року, будуть підготовкою до відзначення у січні 2021 року 130-ї різниці з Дня народження цієї визначної особистості. І хоча обидві дати віддаляє від нас чимало літ, не потьмя’яніла ні творчість поета (вона й досі у шкільній програмі), ні пам’ять про цю непересічну особистість, яка не дає зарости народній стежині до його помешкання.

До цієї благородної справи докладає чимало зусиль колектив музею, який прагне перетворити  меморіальну квартиру в справжній осередок пам’яті поета і невичерпне  джерело інформації про його  життя та творчість. Правдиво подаючи багатогранний образ Тичини на фоні складних історичних перепетій, наукові співробітники допомагають відвідувачам музею  сформувати адекватне сприйняття як його творчості, так і тих ідеологічних трансформацій, які сталися з поетом у другій половині 20-х — на початку 30- років минулого століття.

Такий підхід дає можливість уникнути викривлень та маніпуляцій постаттю Павла Тичини.  Завдяки широкому розмаїттю екскурсій меморіальною квартирою вдається донести до відвідувачів справжній образ поета і тієї доби,  в яку він жив.

Адже окрім звичайної оглядової екскурсії, музейними працівниками розроблена ціла низка тематичних, які висвітлюють багатогранність Павла Тичини не лише як поета, державного і громадського діяча, але й як різнобічно талановитої людини (музиканта, художника, перекладача, літературознавця, наставника творчої молоді).

Усі тематичні екскурсії грунтуються на змістовних наукових дослідженнях (архівних документах, щоденникових записах, споминах сучасників тощо). Зокрема, відвідувачам пропонується тематична екскурсія “Київська Пенелопа”, у якій акцент зроблено на дружині Павла Григоровича Лідії Петрівні (історії їхнього  знайомства, кохання і тривалого подружнього життя впродовж кількох десятиліть).

Привертає увагу й тематична екскурсія “Самотна ти, самотний я”, у якій ідеться про знакових жінок в житті Тичини, їхні стосунки з поетом. Їм присвячені прекрасні поетичні рядки, які пережили і автора, і адресаток. Згадаймо ці чудові  поезії , які багато хто знає напам’ять ще зі шкільних років, (“О панно, Інно” , “Кохана спить”).

Чимало поціновувачів творчості поета цікавляться його життєвим шляхом. До їхньої уваги  тематична екскурсія “Над вічністю таємною” — розповідь про останні роки життя поета, його стосунки з колегами по перу та друзями, творчі плани та здобутки тієї пори.

Не менший інтерес викликає й мистецьке оточення Тичини, його товариські й навіть дружні стосунки з багатьма художниками. Свого часу він зізнавався, що якби не став поетом, то був би музикантом чи художником.

У музеї-квартирі так багато художніх полотен, що це просто зобов’язує розповісти про них та про їхніх авторів. Тематична екскурсія “Як гарно вміти малювати” присвячена художникам, картини яких прикрашають інтер’єри меморіальної квартири.

У тематичних екскурсіях використовуються наукові дослідження працівників музею, які скрупульозно вивчають життєвий та творчий шлях Тичини і викладають свої напрацювання в наукових статтях. Серед таких праць слід відзначити роботу головного зберігача музейних фондів С. Прудивуса “Процес створення музею меморіального профілю на прикладі помешкання П.Г. Тичини у м. Києві”, у якій детально розписаний процес створення  меморіального музею-квартири Тичини, Дослідження грунтується на архівних документах.

Та чи не найбільшим минулорічним доробком  творчого колективу музею були масштабні пошукові роботи в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтв, проведені під керівництвом завідувача  наукового  відділу  фондово-експозиційної роботи  Дмитра Нестерчука. Вони були обумовлені підготовкою шостого видання “Соняшних кларнетів”, першої поетичної збірки, яка одразу принесла її автору визнання та увічнила його в пам’яті багатьох поколінь.

Особливістю нового видання стало те, що в нього увійшли всі поезії, котрі друкувалися у прижиттєвих  збірках “Соняшних кларнетів” за редакцією самого Тичини. В ній збережено й авторську пунктуацію та правопис з першого та другого видань  “Соняшних кларнетів”  1918  та 1920 років.

Останнє видання збірки привертає увагу своєю оригінальністю. Цьому книга багато в чому завдячує  ілюстраторові та автору макета Дмитрові Гриценку, великому шанувальнику творчості Тичини.

Тож новітні “Сонячні кларнети” вийшли сучасними, стильними, не схожими на інші видання. Подаровані музеєм багатьом  бібліотекам України, вони зайняли  належне місце й привертають увагу широкої читацької аудиторії.

Серед сьогоденних здобутків музею варто виділити інтерактивні проекти, наповнені інформацією про поета. Приміром,  виїзні 3-D екскурсії, що користуються попитом у школярів. Не менш популярним є й інший інтерактивний проект – “Толерантність”, який дає змогу відвідувачам відчути та  сприйняти музейну експозицію так,  як  це  вдається  незрячим людям.

Задля цього паралельно зі слуховим сприйняттям спеціально підготовленої екскурсії, учасники проекту з пов’язками на очах намагаються “побачити” музей, доторкаючись до копій експонатів, вгадати їхній колір, розмір, форму  та зрозуміти функціональне призначення кожної кімнати. Після такої екскурсії ставлення до людей з проблема зору змінюється кардинально змінюється.

“Я малюю вірш Тичини” –  ще одна інтерактивна екскурсія під час якої звучить дитяча поезія  Тичини, а образи з неї спроектовуються на інтер’єри кімнати. Перед учасниками проекту, зазвичай це учні  початкової школи, ставиться завдання  проілюструвати вірші поета своїми малюнками у спеціальній книжечці “Я малюю вірш Тичини”.

Окрім екскурсій, власних досліджень та розробок, музей уже декілька років приймає у своїх стінах “Тичинівські читання” – захід, організований спільно з Чернігівським обласним інститутом післядипломної освіти ім. Ушинського. Науковці та літератури з різних куточків України представляють своє бачення та дослідження життєвого і творчого шляху Павла  Тичини, читають власні твори.

А ще у музеї проходить чимало виставок як з фондового зібрання, так і творів запрошених митців. Відбуваються концерти, літературні читання за участю молодих поетів, презентації книг.

Дитячу аудиторію приваблюють квести  як меморіальною квартирою, так і за її межами. Зацікавлюють і майстер-класи, організатором та ідейним натхненником яких є завідувачка науково-освітнього відділу музею Юлія Онопрієнко. Приурочені до різних свят, вони не лише забавляють дітей, а й допомагають їм оволодіти багатьма побутовими навичками, необхідними у повсякденному житті.

Також до послуг дорослих і дітей – музейний буккросинг (один із найбільших у Києві), де відвідувачі можуть усамітнитися і почитати улюблені твори або ж обмінятися книгами.

  • Різноплановий та різносторонній підхід до висвітлення постаті Тичини , — розкриває секрет успіху директор музею Євгенія Слизюк, – дає можливість популяризувати особистість поета і його творчість серед різних верств населення, а різноплановість музейного продукту — підтримувати постійний контакт з відвідувачами та залучати все нову й нову аудиторію.

Запорукою успішної роботи є постійний творчий контакт з друзями та партнерами музею. Спільно з ними було проведено низку цікавих проектів, серед яких літературно-музична композиція «В поколіннях я озвуся», виставка графіки та акварелі «Наш Київ», «Виставковий проект «Очі», концерти студентів Київської міської академії музики ім. Глієра, музичні лекторії, презентації книг…

А в переддень 40-річчя музею відбулася зустріч з тими, хто стояв біля його витоків. Музей – міленіал вступив у період розквіту своїх творчих сил. Тож многії й довгії йому літа.

 

Старший науковий співробітник

ЛММК П. Г. Тичини в м. Києві

Лариса ДАЦЮК

 

 

Оставьте первый комментарий

Оставить отзыв

Ваш e-mail (не публикуется).


*