Пам’ятаємо…

18 травня вся Україна схиляє голови в пам’ять про жертв депортації кримсько-татарського народу.

Павло Григорович щиро захоплювався кримсько-татарською мовою, культурою, а також співчував нелегкій долі кримських татар.

Буваючи в Криму на лікуванні та відпочинку поет знаходив нових друзів серед діячів цього народу, купував книги кримсько-татарською.

Крилата фраза Павла Тичини “Ми – зорі одного неба” викарбувана на монументі “Відродження кримсько-татарського народу” спорудженого в місті Сімферополі (крим. Aqmescit; укр. Акмесджіт).

Пропонуємо вам прочитати вірш Павла Тичини “Ай-Петрі”, написаний в рамках “Кримського циклу”.

АЙ-ПЕТРІ

Давно вже вечір. Риси —
мов вирізьблена рить.
Вгорі огонь горить,
і мовчки гробнуть кипариси.

Цвірчіння стопрозоре,
а вітру аніяк.
І тільки море, море,
безтрепетний маяк.

І тільки повно слуху.
І ряснозорна бризь
одглибинилась скрізь
без руху…

Яке бажання стріч!
Мов Дафніс той і Хлоя,
при місяці там стоя,
шепочуться всю ніч.

А ген аж в сині нетрі
в зазубреннях колон
піднісся як закон
некоронований Ай-Петрі.

1926 р. Алупка

Читайте “Кримський цикл” та відкривайте для себе іншого Павла Тичину.

Оставьте первый комментарий

Оставить отзыв

Ваш e-mail (не публикуется).


*