#МузейТичининакарантині
Чи знаєте ви, що у квартирі Павла Тичини є маленьке диво?
У Великий тиждень українські господині проявляли ще одну рису свого багатющого таланту і ставали художницями, адже писанка – то дійсно мистецький твір! А ще – духовний символ воскресіння: вічного життя, яке перебуває в твердій і мертвій шкаралупці.
Навіть тоді, коли вірити було заборонено, за сліди фарб від крашанок була вірогідність потрапити до “чорних списків”, люди чудово розуміли, що Пасху Христову відмінити неможливо. Подалі від людського ока господині пекли паски і творили диво – чудописанку.
Знаючи це, український літературознавець, критик і педагог Олександр Іванович Губар в 1954 році подарував Павлу Григоровичу буковинські писанки у різьбленій скриньці з дарчим написом: “Дорогому Павлу Григоровичу Тичині – великому цінителю народного мистецтва”.
Нині маємо нагоду бачити це маленьке диво. До речі, подарунок і справді має «подвійне дно»: майстрині розписали цілі яйця без видування вмісту, проте писанки ось уже п’ятдесят років несуть пам’ять про двох великих друзів.
Минулого року відвідувачі могли побачити їх на тематичній виставці «Очима чесними, христовоскресними…», що проходила в меморіальному помешканні поета на Великодні свята (див. фото).
За традицією, писанки можна писати до Вознесіння. Сподіваємось, за цей час усі хвороби зникнуть, як віск від лиця вогню, і ви зможете на власні очі побачити писанки завітавши до Музею Павла Тичини.
